Блог | Шрі Ланка

Шрі Ланка і поїзди

Продовжу розповідати про місцевий транспорт.

Якби Шелдон Купер був би реальною людиною, він би переселився на Шрі Ланку, ну або як мінімум провів би тут місяців шість (на довше йому б візу не продовжили ))).

А все через місцеву залізницю.

По-перше, це реальна машина часу. Старі вокзали, старі поїзди, старі мости, на вокзалах дерев’яні табло, на яких час прибуття потягів викладають вручну – таке враження, що ти потрапив в якесь старе кіно. Те, яке чорно-біле, німе і з Чарлі Чапліном. А ще мені неймовірно нагадує Карпати – зі старими вокзалами, збудованими ще за бабці Австрії, неелектрифікованими коліями і мостами. Відомий дев’ятиарковий міст біля Елли – то ж майже як віадук у Ворохті!

Дев’ятиарковий міст біля Елли – один з символів Шрі Ланки

По-друге, значна частина колій прокладена високогір’ям – місцями на висоті 1900 метрів над рівнем моря (це тільки 160 метрів нижче Говерли). Власне, британці у 19 столітті збудували залізницю для доставки чаю з гірських плантацій. Зараз же ця ділянка (через чайні плантації) одна з наймальовничіших у світі, потяг кружляє між плантаціями, з вікон відкриваються види на високі гори, водоспади, тропічні ліси, бараки працівників плантацій і індуїстські храми.

Тут поїзд не розганяється більше 20 км на годину, тож можна сидіти в дверях, звісивши ноги та роззявивши рота )) У мене є стареньке відео саме з такої поїздки

А ще саме у гірській частині поїзди безбожно спізнюються, тож ти ніколи не знаєш, коли прибудеш в кінцеву точку. Справа в тому, що у багатьох місцях колія одна, тож поїзд, що почав вибиватись з графіку, починає пропускати всі зустрічні.

Ще тут цікава система продажу квитків. Усі поїзди мають вагони кількох класів: зазвичай це другий і третій клас, модні поїзди мають також перший клас. Але звертати увагу треба не на клас, а на те, чи вагон з резервацією місць чи без. Резервація місця – це означає, що ви гарантовано будете сидіти (на місці, яке вказане у квитку), якщо її нема – хто перший встав, того і тапки.

Зазвичай на поїзд є тільки два вагони з місцями, розкуповують їх сильно заздалегідь, та й купити такі квитки теж квест ще той. Онлайн їх не продають, більше того, на залізничних станціях їх теж майже не продають )) Купити такі квитки можна тільки на вокзалах великих міст.

Тому, часто вибору нема і доводиться їхати загальним вагоном. В таких буває купа народу (я періодично їду сидячи на рюкзаку в тамбурі), постійно щось носять, продають, п’ють, їдять, співають, жебрають, словом, феєрично, майже як у мукачівській електричці.

А про місцеві автобуси я писала тут.

******

І вже традиційна приписка: якщо вам подобаються мої історії – донейт можна перерахувати на картку Приватбанку 4731 1856 0576 6960.

Similar Posts

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *