Блог | Азія | Шрі Ланка

Шрі Ланка і дикі слони

Слони – це чи не найпрекрасніше, що є на Шрі Ланці. Я не знаю, де ще в Азії ви можете спокійно зустріти на дорозі дикого слона.

Звичайно, протягом дня така зустріч малоймовірна – слоникам теж жарко і вони ховаються у тіні. А ось якщо їхати рано вранці, або перед заходом сонця – тоді шанси дуже навіть високі.

Якщо бачите на дорозі ось такий знак, швидше за все зранку або ввечері там можна буде побачити диких слонів.

Тут вже навіть є слони, які стали відомими, такі собі місцеві сілебріті. Якось мені зустрівся слон, який перекрив дорогу і просто вимагав їжу і проїжджаючих повз машин. Потім виявилось, що він таким чином промишляє вже давно, і реально зранку на ту трасу ходить, як на роботу.

Той самий слон-селебріті біля Катарагами

Зараз Шрі Ланка може похвалитись найбільшою густотою слонів в Азії. Для збереження популяції цих тварин створена велика кількість нацпарків, і фактично добряча частина країна на півночі та сході – це зони охорони слонів. Тож не дивно, що їх можна зустріти просто посеред дороги.

Селфі зі слоном біля Аругам Бей

Острів в принципі завжди (до 20 століття) був краєм слонів, але в колоніальні часи їх почали активно винищувати. По-перше, зростала доля сільськогосподарських угідь, тож слонів витісняли з їхніх місць проживання. По-друге, оскільки слони свої території віддавати під плантації та ферми не хотіли, їхнє знищення офіційно заохочувалось – за кожного вбитого слона виплачували премію. Під час британського періоду на слонів ще й почали полювати мисливці за трофеями, деякі найбільш завзяті на своєму рахунку мали більше тисячі вбитих слонів.

Також слони страждали під час громадянської війни (яка тривала з 1980-х по 2009), сотні тварин підірвалось на мінах.

Карта з ланкійськими нацпарками, де живуть слони

Все це призвело до того, що на початку 90-х на всю Шрі Ланку залишилось менше 2 тис слонів. Зараз в країні діють дуже жорсткі закони для захисту слонів, наприклад, вбивство слона карається смертною карою.  Тож популяція цих тварин почала збільшуватись, станом на 2011 рік (дата останнього “перепису” слонів) їх чисельність зросла до майже 6 тис. Зараз, підозрюю, їх набагато більше.

Цікава особливість, зараз менше 10% цейлонських слонів-самців мають бивні, це власне пов’язують з періодом масового полювання за слоновою кісткою. Самцям, які не мали бивнів вдалось вижити і дати потомство.

Слони в нацпарку Каудулла

У нас чомусь всіх азійських слонів називають індійськими, хоча індійські – це ті, які в Індії (хто би міг подумати).

Азійські слони мають дві основні відмінності від африканських – по-перше, вони суттєво менші (три тонни проти п’яти), по-друге, піддаються прирученню. Тому всі слони, яких ви бачите у фільмах, навіть якщо дія відбувається в Африці, будуть азіатськими. Також відрізняється зовнішній вигляд – якщо вуха як парашути, значить це африканський слон. Шріланкійський слон вважається найбільшим підвидом азійського слона, а також найтемнішим.

Теж Каудулла, тепер на заході сонця

А найкраще місце, де можна подивитись на слонів, це, звичайно, національні парки. Найпопулярнішим нацпарком Шрі Ланки є Яла, тут, крім слонів ще можна зустріти леопарда.

Слони в нацпарку Яла

Ми з нашими групами їздимо в нацпарки біля Хабарани, найвідоміші з них Міннерія та Каудула і тут на кожному сафарі ми зустрічаємо десятки цих неймовірних тварин.

Ще один з найкращих нацпарків для спостерігання за слонами – Удавалаве, сюди близько двох годин їзди від Мірісси.

Більше історій про Шрі Ланку можна знайти за відповідним тегом.

******

І вже традиційна приписка: якщо вам подобаються мої історії – донейт можна перерахувати на картку Приватбанку 4731 1856 0576 6960.

Similar Posts

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *