Про мене

Про
мене

Привіт!

Мене звати Уляна Куйдич і я журналістка та мандрівниця.

Останні років так шість я поєднувала журналістику і різні проекти, зав’язані на подорожі, далі маятник качнувся – і тепер останні займають весь мій час і приносять дохід (от я ще не визначилась, вже писати в минулому часі, чи ще трохи почекати)))

Отже, більшу частину року я тепер займаюсь тим, що знайомлю людей зі всього світу зі Львовом в якості гіда для компанії Lviv Buddy. У нас багато різних і небанальних екскурсій (журналістське минуле ніяк не відпускає, тому, наприклад, у мене є політичний тур), в тому числі є такий популярний в Європі формат як free walking tours – це коли кожен сам вирішує, скільки платити. Працює Lviv Buddy цілий рік, звичайно, але сезон у нас з квітня по листопад і це саме той час, коли мене легко можна виловити у Львові.

Несподівано, робота гідом мене вштирила навіть більше ніж журналістика (а це не так вже й просто, скажу я вам). Усі дотичні до медіа знають цей нереальний рівень адреналіну, коли ти вєщаєш з епіцентру подій, і тебе реально п’янить крутіше, ніж від будь-якого алкоголю. Так от, в роботі гідом емоції, звичайно, не настільки яскраві, але неймовірно теплі і позитивні, ти просто заряджаєшся хорошим настроєм від своїх гостей.

Також знайшлись спільні риси у роботі гідом та журналістом (напевне тому в індустрії подорожей так багато колишніх медійників). І тут, і там тобі треба зібрати багато інформації, всю її оформити в коротку і цікаву історію та подати її своїй аудиторії. Найголовніший плюс в роботі гідом – ти бачиш свою аудиторію і її реакцію. Більше того, на очах виступають сльози, коли ти розумієш, що люди тебе слухають і їм справді цікаво.

Маленький ліричний відступ – тут дається чути моя психологічна травма від роботи випусковим редактором, де у 90% випадків новини далі заголовка і перших двох речень майже ніхто не читав. Я навіть думала десь так після четвертого абзацу анекдоти вставляти, щоб побачити через скільки часу це помітять, але в силу природної ліні до анекдотів так і не дійшло.

Коли у Львові остаточно холодає і навіть норвезькі туристи кутаються в теплі куртки, я переміщаюсь у теплі тропіки і разом з My name is Travel організовую пригодницькі мандрівки до Шрі Ланки. На Шрі ми гуляємо по чайних плантаціях і горах, храмах та давніх фортецях, вночі піднімаємось на священну вершину Шрі Пада, щоб зустріти неймовірний схід сонця. Ще тут нереально мімішні поїзди, місцями залізниця виглядає точно як на початку 20 століття, а колії прокладені на висоті 1900 метрів над рівнем моря. А ще тут просто посеред дороги можна зустріти диких слонів (правда, ми за слонами їздимо на сафарі в нацпарки, де їх точно можна зустріти у великих кількостях).

Тут мені щось вдається, щось не дуже (але я над цим тяжко працюю), та й Шрі Ланка така країна, де організованість щось зі сфери фантастики. Але завдяки цьому, кожна нова група тут – як вперше, ніколи не знаєш, що ще може піти не так )))

Ще один проект, з яким я тісно співпрацюю ще з далекого 2013 року – Makemytrip – Independent Travel Planning. Нас часто плутають з турфірмою, але суть нашої роботи кардинально відрізняється. Ми плануємо мандрівки, а турфірма – продає вам пакет переліт+готель+трансфер. Відповідно, якщо треба два тижні в Туреччині на олл-інклюзів – це однозначно до турфірми. А якщо хочеться самостійно проїхатись, наприклад, Таїландом, побачити різні міста, гори, нацпарки, острови, пляжі – от це вже до нас. Що стосується конкретно мене, то логічно, що я спеціалізуюсь на країнах Південно-Східної та Південної Азії, ну і по теплій частині Європи також.

Поєднувати все це місцями тяжко, а мотатись з континенту на континент виснажує. Деколи не вистачає часу на якісь банальні речі, такі як поїсти чи поспати. Все тяжче підтримувати соціальні контакти, спілкуватись з батьками, родиною і друзями, але разом з тим все це мені в кайф. Настільки, що я готова терпіти всі перераховані мінуси.

Цей блог я створила у квітні 2020 року, коли весь світ сидить під замком через пандемію коронавірусу.

І оскільки, як видно з тексту вище, всі мої доходи зав’язані на подорожі, які зараз в нокауті, я, фактично, залишилась без жодних доходів.

Тож, якщо вам подобаються мої історії і ви хочете мене підтримати – номер картки Приватбанку 4731 1856 0576 6960.

За лайк і репости в соцмережах – теж велике дякую

Також я є в соцмережах – на фейсбуці та в інстаграмі.

Отримувати нові записи на пошту